Соцмережі як поле музейної комунікації в сучасному інформаційному просторі.

Кулибчук В. В. Соцмережі як поле музейної комунікації в сучасному інформаційному просторі. Сучасні інформаційні технології в освіті і науці : зб. матеріалів VІ Всеукр. науково-практ. конф., м. Умань, 14–15 листоп. 2024 р. Умань, 2024. С. 139–141.

КУЛИБЧУК В.В.
Науковий співробітник
КЗК «Музей пропаганди» ХОР

СОЦМЕРЕЖІ ЯК ПОЛЕ МУЗЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Інформаційний характер сучасного постіндустріального суспільства зумовлює зміну ролі соціальних мереж та інтернету у різних сферах життя людини. Музеї, які завжди були осередками збереження культурної спадщини, на сучасному етапі знаходяться у пошуку засобів ефективної комунікації із своїми відвідувачами, яка здійснюється через Всесвітню мережу.
Поняття «музейна комунікація» має довгу історію свого існування, оскільки було введено канадським вченим Дунганом Камероном у 1968 році. Згідно із цим визначенням музейна комунікація полягає у спілкуванні відвідувача із експозицією. Саме вона на сучасному етапі розвитку суспільства є ключовою умовою успішної діяльності музейної установи. Основними завданнями музейної комунікації є передача наукових знань, та надання доступу для суспільства до надбань культури [3, с.76].
Музейна комунікація здійснюється через експозицію кожного окремого музею, поряд з цим, на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства вона не може зводитись суто до використання ЗМІ, офіційного сайту та сторінок на цифрових платформах. Вона включає в себе усі грані діяльності музею у процесі його комунікації із відвідувачами, яка відбувається за допомогою експозиції, проведення майстер-класів та інших інтерактивних та освітніх заходів [4].
Сьогодні ми спостерігаємо тенденцію до зменшення ролі традиційної музейної комунікації через експозицію, та збільшення ролі цифрової комунікації, яка реалізується із залученням соціальних мереж. Сучасні соціальні мережі поступово трансформували свої функції від інформативної (повідомлення про заходи) до комунікативної, ставши майданчиком для активного спілкування між музеєм та відвідувачами.
Українські музеї все частіше використовують цифрові платформи для збереження та популяризації своїх колекцій, незважаючи на обмежені ресурси, інфраструктурні виклики та війну. Найпопулярнішими соціальними мережами серед музеїв в Україні та за кордоном є Facebook та Instagram, менше використовують Twitter та TikTok. Кожна з цих соціальних мереж має свою спеціалізацію, яка визначає ступінь її використання в музейній комунікації. Instagram, зокрема, надає платформу для поширення візуального матеріалу і може використовуватися для презентації окремих виставок та виставкових проектів. Інструменти Facebook можна використовувати для створення окремих онлайн-подій та спільнот, які висвітлюють діяльність музейних установ.
Соціальні мережі відкривають музеям нові можливості для взаємодії з аудиторією, дозволяючи їм виходити за межі фізичних кордонів і досягати глобальної публіки. Музейна комунікація в соціальних мережах охоплює такі важливі аспекти, як інформування, залучення нової аудиторії, просування освітніх програм і формування культурного діалогу. Завдяки інтерактивному контенту, такому як прямі ефіри, відео екскурсії по експозиції, опитування та інше, музеї можуть підтримувати зацікавленість та мотивацію до відвідування або участі в онлайн-заходах. Крім того, соціальні мережі створюють можливість для музейного діалогу, у якому користувачі можуть вільно висловлювати свої думки, ставити запитання та обговорювати музейні проєкти. Це формує відкритий і прозорий комунікаційний простір, де музей не лише поширює інформацію, а й активно відповідає на запити та інтереси громадськості, а також стимулює інтерес до дослідження історії та культури [1].
КЗК «Музей пропаганди» також є прикладом успішного ведення сторінок на різних платформах, що допомагає ознайомити велику кількість користувачів соцмереж із діяльністю музею. На офіційній сторінці щотижня відбувається публікація анонсів музейних заходів на наступний тиждень. Поряд із цим на сторінці знаходять відображення всі мистецькі та масові заходи, які відбуваються у музеї. На музейній сторінці публікуються цікаві факти про музейні експонати, про відомих шепетівчан. Досить часто протягом тижня публікуються статті, присвячені певним історичним подіям [2]. Загалом сторінки у соціальних мережах дозволяють простежити зацікавленість аудиторії, постійно оновлювати контент-план.
Підсумовуючи, підкреслимо, що соціальні мережі є важливим інструментом удосконалення музейної комунікації у сучасному інформаційному просторі. Використання новітніх цифрових платформ допомагає музеям підвищувати рівень доступності до культурного фонду, залучати нову аудиторію та створити можливості інтерактивного діалогу із громадськістю. Робота «Музею пропаганди» демонструє потенціал цифрових технологій для підсилення просвітницької функції музею у громаді та створює унікальну платформу для промоції історичних фактів.

Список використаних джерел
1. Денисюк Ж. З. Музейна комунікація в умовах цифровізації. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2021. № 3. С. 64-70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2021_3_10 (дата звернення: 05.11.2024).
2. КЗК «Музей пропаганди» ХОР. URL: https://www.facebook.com/museumofpropagandashepetivka/?locale=uk_UA (дата звернення: 05.11.2024).
3. Салата О. О. Основи музеєзнавства: навчально-методичний посібник. Вінниця, 2015. 164 с.
4. Яковець І. О. Комунікаційний простір сучасного музею як одна з основних категорій теорії музейної комунікації. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 4-5. С. 129-133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2014_4-5_25 (дата звернення: 05.11.2024).