Історичне краєзнавство як напрямок створення тематичних виставок і оформлення музейної експозиції.

Волянюк В. О. Історичне краєзнавство як напрямок створення тематичних виставок і оформлення музейної експозиції. Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України : зб. матеріалів IV Всеукр. наук. конф., м. Перяслав, 18 квіт. 2024 р. Переяслав, 2024. С. 236–240.

УДК 908(069,1-4) Волянюк Володимир,
науковий співробітник
КЗК «Музей Пропаганди» Хмельницької обласної ради

ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО, ЯК НАПРЯМОК СТВОРЕННЯ ТЕМАТИЧНИХ ВИСТАВОК І ОФОРМЛЕННЯ МУЗЕЙНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Історичне краєзнавство – це наука про минуле рідного краю, один із найцікавіших і найперспективніших напрямів для створення виставок і оформлення експозицій. Обумовлено це тим, що завжди є люди, які прагнуть дізнатися, що відбувалося на їхній землі у далекому минулому, як жили їхні пращури, чим займалися, які предмети і засоби праці використовували, у що вірили, які прикраси носили тощо. Важливим тут є використання в оформленні експозиції саме місцевого матеріалу, зокрема, речових джерел історії. Краєзнавство, безперечно, є ефективним засобом патріотичного виховання, збереження національної пам’яті, особливо в сучасних умовах російської агресії, і на тлі намагань рашистів знищити українців, як націю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Краєзнавство, виставки, національна пам’ять, патріотичне виховання, джерела історії.
Краєзнавство завжди виступало одним з інструментів формування самосвідомості українців, як єдиної нації. Звичайно, існує не лише історичне краєзнавство, але й географічне, музичне, та інші його різновиди. Водночас, усі вони мають тісний зв’язок і доповнюють одне одного. Краєзнавство історичне досліджує як історію краю в цілому, так і окремих його елементів: міст і містечок, хуторів, смт, сіл, вулиць, підприємств і організацій, висвітлює розвиток торгівлі, освіти на всіх її рівнях, пам’ятки історії та культури. Воно також досліджує життя й діяльність видатних історичних персоналій різних епох, чий життєвий і творчий шлях був пов’язаний з певним краєм.
Дані дослідження здійснюються на основі найрізноманітніших методів і з використанням доступних історичних джерел, зокрема: речових, писемних, візуальних, усних. Поєднуючи їх, ми маємо можливість створити цілісну картину розвитку краю, окремого населеного пункту, життя і діяльності історичних осіб, чи повсякденного життя різних прошарків населення. Це дає змогу з’ясувати політичні,національно – культурні особливості регіону, людей, які у різні історичні періоди мешкали на його теренах. Наприклад, нумізматичний матеріал (монети, дукачі, моніста, та інші прикраси, зроблені з монет) дає змогу змоделювати елементи економічного життя і торгівлі на певній території у різний час [2,с.3].
Ці особливості життя і розвитку краю пов’язані з впливами таких факторів, як – географічні умови, темпи економічного розвитку і соціальних відносин, торговельні шляхи, тяжіння регіону до політичних і культурних центрів, а отже і до центрів виробництва. Важливу роль також відіграє своєрідність місцевої культури, традицій, психології верств населення, (наприклад, коли досліджуємо козацьку добу, враховуємо особливості життя людини у становому суспільстві – шляхта, козаки, міщани, селяни), виділяємо індивідуальні психологічні риси відомих осіб, складаємо їхній історичний портрет. При створенні виставки, формуванні музейної експозиції, історичне краєзнавство може стати центральним елементом нової виставки, або логічно доповнить вже існуючу(рис.1-7).
Термін «край» набув семантичного розмаїття в українській мові як за територіальним принципом, так і за духовною спорідненістю. В українській мові поняття «край» вміщує дві головні ознаки: адміністративно-територіальну та етнодуховну. Саме вони і є предметом дослідження краєзнавства. Інтерес, викликаний зацікавленістю історичним краєзнавством, і взагалі, проблемами краєзнавства, дає підставу стверджувати, що сьогодні воно переживає справжнє піднесення[4,с.1].
Історико - краєзнавчі дослідження відрізняються від загальноісторичних специфічністю організації і методикою пошуку фактичного матеріалу, конкретністю та деталізацією дослідження, можливістю вивчення процесів сучасного суспільства по безпосередніх слідах подій, тіснішим зв´язком з суміжними науками: історичною географією, демографією, топонімікою тощо, а також специфічністю джерельної бази, широким колом місцевих джерел. У цілому історико - краєзнавчі дослідження охоплюють питання, розроблювані не тільки історією, а й іншими суміжними науками. Історик - краєзнавець комплексно вивчає рідний край на основі різноманітних джерел, пошуків і використовує дані інших наук. Він вивчає перш за все особливості фактів та явищ у конкретному місці. Проте місцевий матеріал лише тоді становить цінність, коли вивчається не ізольовано від історії всієї країни, а комплексно. [1, с.3]
Цінність місцевих досліджень також полягає у тому, що в них простежуються певні особливості історичного процесу країни. Наприклад, знахідка свинцевої «Мічевої грамоти» у м. Полонне є одночасно сенсацією у місцевому і всеукраїнському масштабі, оскільки дана грамота – унікальна знахідка для істориків і палеографів.
Має свою специфіку і методика опрацювання краєзнавцем джерел, виявлення цінних осередків, що знаходяться в особистих архівах; більша питома вага джерел, що відіграють допоміжну роль у звичайних історичних дослідженнях (фото); вивчення краю здійснюється не лише по джерелах, які зібрані у сховищах, а й шляхом особистих спостережень[6,с.2].
В загальну канву виставки чудово вписується документи – писемні джерела з історії даної місцевості: літописи, щоденники знаті, спогади учасників війн та революцій, статистичні дані, карти. Особливо, якщо останні зображають населені пункти, які вже не існують, фортеці, городища, кургани, рови і оборонні вали. Сюди ж відносяться візуальні і частково речові джерела: портрети відомих історичних постатей, топографічні карти і плани розкопок, картини, які зображують життя людей певного періоду, одяг, заняття, ремесла, краєвиди певної місцевості, схеми реконструкції жител і фортець.
Якщо у вашому розпорядженні є достатнього розміру виставкова площа, то головним питанням буде наповнити її вітрини, шафи, стенди відповідним матеріалом, обрати тематику та ідейне спрямування, визначити зміст експозиції і підшукати ті самі джерела історії. Потім розмістити їх, щоб створити чітку систему, а не просто нагромадити історичні джерела і факти. Розміщувати речові джерела та інформаційні блоки можна за обраними вами алгоритмами і принципами: хронологічним, тематичним тощо [4,с.12].
Якщо розміри площі обмежені, або виставка є частиною загальної експозиції, яку потрібно оновити, тоді потрібно визначити, що саме ви хочете показати відвідувачам. Тут важливо чітко розуміти, яку кількість матеріалу можна розмістити, як будуть поєднуватися інформаційні банери і речові джерела.
Отже, історичне краєзнавство покликане виконувати багато функцій в національно – патріотичному, музейному просторі, та сприяти набуттю і розвитку компетентностей молоді. Музеєфікація матеріалів краєзнавства є ефективним засобом впровадження і поширення національних ідей українства.

Wolyanyuk Wolodymyr
HISTORICAL LOCAL HISTORY AS A DIRECTION FOR CREATING THEMATIC EXHIBITIONS AND DESIGNING MUSEUM EXPOSITIONS
ANNOTATION
Historical local history is the science of the past of the native land, one of the most interesting and promising areas for creating exhibitions and designing expositions. This is because there are always people who want to know what happened on their land in the distant past, how their ancestors lived, what they did, what objects and tools they used, what they believed in, what jewelry they wore, etc. It is important to use local material in the design of the exhibition, in particular, material sources of history. Local history is undoubtedly an effective means of patriotic education and preservation of national memory, especially in the current context of Russian aggression and against the background of rashist attempts to destroy Ukrainians as a nation.
KEY WORDS
Local history, exhibitions, national memory, patriotic education, sources of history.

\СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Дячук Т.І. Організація історико - краєзнавчої та пошукової роботи в школі (з досвіду роботи):індивідуальний творчий проект: / Чернівецька обласна рада. Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. Чернівці, 2018. 30 с.
2. Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка",2008.-568с.:іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kraeznavstvo_Istorichne (дата звернення 02.03.24)
3. Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства,спорту та екскурсій учнівської молоді. URL:https://zoctkum.ucoz.ua/index/istorichne_kraeznavstvo/0-84 (дата звернення 02.04.24)
4. Кашаба OJO. Феномен історичного краєзнавства в контексті розвитку історичної науки. Краєзнавство.2005. (№1-4).С.1-2
5. Історичне краєзнавство. URL:http://megalib.com.ua/content/4406_1_Predmet_kyrsy_istorichne_kraeznavstvo_Harakteristika_djerel.html#google_vignette (дата звернення 03.04.24)